Дилогія. Під тихими вербами.

«Під тихими вербами» Бориса Грінченка – друга частина дилогії, продовження повісті «Серед темної ночі»***. Тут так само гостро звучить проблема соціальної несправедливості, твір має символічне закінчення, яке втілює надію на світле майбутнє. Перу автора належать й інші твори, зокрема, «Батько та дочка», «На розпутті», «Пан Коцький», «Без хліба», «Каторжна», «Сам собі пан» тощо. Борис Грінченко відомий як талановитий письменник, який працював у жанрах прози, поезії та драматургії.

«Дилогія. Під тихими вербами» - це дві повісті українського письменника Бориса Грінченка, які майстерно розповідають про життя та побут української громади початку ХХ століття.

У першій повісті "Під тихими вербами" головним героєм є молодий козак, який переїжджає в село. Він зустрічає кохану та знаходить собі нових друзів. Але літо закінчується, настає час народження Ісуса Христа, що приносить з собою нелегкі випробування.

Друга повість "Чотири шляхи" розповідає про молодого студента, який повертається на батьківщину та вирушає на різні пошукові мандрівки. Він зустрічає нових людей та потрапляє у цікаві пригоди.

Книга «Дилогія. Під тихими вербами» містить в собі глибокі філософські роздуми, які привертають до себе увагу читача. Через живу мову та реалістичний зображення звичайного життя, Грінченко створює цілісний образ української громади, її звичаїв та традицій. Варто зазначити, що книга стала культовою серед української літератури та дала поштовх до розвитку української національної ідеї.